НИЗЕ́СЕНЬКО. Присл. до низе́сенький. Дивлюся, А ти, моя зоре, Спускаєшся низесенько (Шевч., І, 1951, 273); Дідусь.. мугиче щось таке, та, веселенько усміхаючись, знай йому [Хомі] низесенько кланяється (Кв.-Осн., II, 1956, 230).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 411.