ГАЛЯ́ВИНКА, и, ж. Зменш.-пестл. до галя́вина. Земля була повна весни, галявинки манили на спочинок (Ю. Янов., І, 1958, 408).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 22.