ВОЛО́ССЯ, я, с., збірн. Сукупність волосин, що ростуть на шкірі людини (переважно про поріст на голові). Марина розпустила Христі косу. Густе волосся, як хвиля, падало аж додолу (Мирний, III, 1954, 178); По вулиці.. ходив середнього росту чоловік, з сивим, коротко обстриженим волоссям на голові (Фр., IV, 1950, 243); На шкірі [людини] в багатьох місцях є волосся.. Це залишок суцільного волосяного покриву, який був у далеких предків людини (Анат. і фізіол. люд., 1957, 135); // Сукупність волосин, що є природним покривом шкіри тварин. Волосся, що вкриває тіло кроля, захищає його від охолодження (Зоол., 1957, 134).

◊ Воло́ссям світи́ти: а) не носити очіпка, не зав’язувати на голові хустки, намітки (про заміжніх жінок). Волоссям світить, простоволоса ходить, неначе дівка (Н.-Лев., III, 1956, 94); б) залишатися неодруженою; Воло́сся рва́ти (де́рти) [на голові́ (на собі́)] — бути в розпачі, впадати у відчай. Дидона гірко заридала, І з серця аж волосся рвала (Котл., І, 1952, 83); Воло́сся стає́ (ста́ло, ста́не) ди́бом (ду́бом);

Воло́сся вору́шиться (заворуши́лось і т. ін.) — стає (стало, стане) дуже страшно. В очах у неї іскри заграли, волосся дибом стало, руки як простягла, та й не зведе їх (Кв.-Осн., II, 1956, 457); Притяга́ти (притягти́) за воло́сся див. притяга́ти; Тоді́, як (коли́) на доло́ні воло́сся ви́росте — ніколи не буде. — Це тоді буде, як на долоні волосся виросте, — охолоджує неймовірний (Мирний, II, 1954, 66); Шви́дше на доло́ні воло́сся ви́росте — ніколи не буде.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 732.