БЕЗСО́ВІСНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. безсо́вісний. Від нього [зятя] одержала я одного разу.. лист, де жалівся гірко на легкодушність та безсовісність і недбалість своєї жінки (Коб., II, 1956, 320).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 147.