Хмарина, ни, ж. Туча. Сизенькі хмарини…. по небу простягліїся. О. 1862. VIII. 17. Зацвів козак рожиною, дівка калиною, розійшлися вони чорною хмариною. Чуб. V. 283. Ум. Хмаринка, хмариночка. Сияло сонце в небесах, а ні хмариночки. Шевч. 100.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 405.