Тушити, шу́, шиш, гл.

1) Тушить, гасить. За царя Горошка, як людей було трошка, як сніг горів, соломою тушили. Ном. № 6854.

2) Успокаивать. Мовчанка…. гнів тушить. Ном. № 1117.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 298.