Підправляти, ля́ю, єш, сов. в. підправити, влю, виш, гл. Подправлять, поправлять, поправить. Оці дощі хлібець підправлять. Харьк. г.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 176.