Подратися, деруся, ре́шся, гл.
1) = Подертися. Пошарпався, увесь подрався, на тім’ї начесав аж струп. Котл. Ен. І. 9.
2) Полѣзть, покарабкаться; потянуться. Пан Підпольський подрався на дуба. Стор. МПр. 107. Одно дерево стовбом подралось догори. Стор. МПр. 65.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 246.