Перебачити, чу, чиш, гл.

1) Перевидѣть, видывать. Прожили ви на світі чимало, перебачили всього.

2) Простить. Угор.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 108.