Лю́дськи́й, а, е.
1) Человѣческій. Де люде не ходють і людський христіянський глаз не заходе. Чуб. І. 116. Напився він не раз людської крови. Ном. № 1281. І погляд у його не людський. Ном. № 2893.
2) Человѣчный, привѣтливый.
3) Порядочный, разумный, смыслящій. Не попалось кому людському взяти. МВ. Півтора людського. Неразумное, неумѣстное. Що скаже, то півтора людського. Ном. № 13031.
4) Народный, простонародный. То земля панська, а то людська. Полт. г.
5) Чужой, не свой. Постаріла мене, брате, людська робітонька. Грин. III. 400.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 388.