Заруча́тися, ча́юся, єшся, сов. в. заручи́тися, чу́ся, чишся, гл.

1) Обручаться, обручиться. Галочка заручається, од матінки одрізняється… Од батенька од рідненького до свекорка неймовірненького. Грин. III. 470.

2) Ручаться, поручиться. Конст. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 91.