Заве́штатися, таюся, єшся, гл.

1) Засуетиться. Вона завешталась по хаті, — дивлюсь, несе й черв’яка заморити.

2) Начать шляться. Парубок сидів удома, а це завештався по містах.

3) Засидѣться, загуляться. На току завештався: там молотять та віють. Харьк. У пасіці завештався. Харьк.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 15.