Заба́читися, чуся, чишся, гл.

1) Увидѣть себя. Коли на тім злиденнім полі забачуся в щасливій долі? Грин. III. 632.

2) Увидѣться. Забачимося в кушніра на жердці. Ном. № 10247.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 4.