Дообі́дувати, дую, єш, сов. в. дообі́дати, даю, єш, гл. Дообѣдывать, дообѣдать. Дообідуйте бо швидче! Богодух. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 421.