Навспі́л нар.

1) Пополамъ. Посіяли поле навспіл з сусідом.

2) Насквозь. Ця пляма навспіл сукна пройшла.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 473.