МА́ЗАНКА, и, ж. Хата, зроблена з глини, сирцевої цегли або хмизу, обмазаного глиною. Мій машталір, в’їхавши на двір, поминув мазанку і зупинив коней біля рубленої хати старосвітської будови (Стор., І, 1957, 225); Присадкуваті руді мазанки повгрузали в землю (Гончар, Таврія.., 1957, 15).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 594.

Ма́занка, ки, ж.

1) Мазаніе. Сим. 130.

2) Изба съ обмазанными глиной простѣнками изъ плетня. Чуб. VII. 381. Під горами стояли маленькі хатки-мазанки з невеличкими вікнами. Левиц. І.

3) Кусокъ хлѣба, намазанный масломъ, бутербродъ.

4) Бѣлье гуцульскихъ пастуховъ, вываренное въ маслѣ и жирѣ (за невозможностью мыть его въ горахъ). Шух. І. 190.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 396.