ЛІБЕ́РІЯ, ї, ж., заст.

1. Царський одяг. Царевич тоді став прохать у царя, щоб позволив убратись у його ліберію і погулять на коні по подвір’ю (Сл. Гр.).

2. Те саме, що лівре́я. [Подорожній:] Багатий фабрикант Дрейсігер.. тепер їздить в кареті з льокаями в ліберії (Л. Укр., IV, 1954, 222).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 506.

Лібе́рія, рії, ж.

1) (Въ сказкѣ). Царское одѣяніе. Царевич тоді став прохать у пара, щоб позволив убратись у його Ліберію і погулять на коні по подвір’ю. Царь велів дать ліберію. Він убрався… Зняв Ліберію, надів лахмання. Чуб. II. 21, 218.

2) Общая одежда для шляхты, служившей при дворѣ даннаго магната Рѣчи Посполитой. Увіходить панцерний боярин… Байда. Хто ж ти єси? Тебе, я вперше бачу, а по твоїй Ліберії вважаю, що службу служиш під щитом Острозьких. К. Бай. 30.

3) Ливрея.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 367.