ЗМІЄБО́РСТВО, а, с., фольк. Боротьба із казковим чудовиськом-змієм. Схожість героїчного епосу вірменського з билинами київського періоду величезна. Схожість цю можна вбачати і в темах (змієборство, викорчовування лісу), і в образах.., і в окремих прийомах (Тич., III, 1957, 94).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 620.

змієбо́рство — боротьба бога­тирів із казковим чудовиськом-змієм; одна з таких старовинних легенд складена про київського змієборця Кирила Кожум’яку, що забив змія, який вимагав собі ве­ликої людської данини й щоденно пожирав усіх; в основі лежить ін­ша легенда про битву Кожум’яки з печенізьким богатирем Тугарином-Тоторханом, якого звали ще Змієвичем;перемігши степовика, Кожум’яка стає змієборцем і при­мушує змія виконати глибокі рови і високі змі́єві вали́, які боронять Русь від степової сили (Є. Онацький); зі змієборством тісно по­в’язане громівництво; див. ще Ілля́-проро́к 1, Гавриї́л 1.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 248.