Так загинув майстер на всі руки Стратон — засновник козацького поселення в Мангуші, вірний друг Марії, матері яничарської.

ЕПІЛОГ

Світ море. Тож будуй свій човен
Із добрих діл, щоб не розбився.
Рудакі

— Скажіть, чи ще хто залишився на Україні? — питали нових бранців старі невольники у Кафі, Карасу-базарі, на Скутарі і Галаті, гребці на турецьких галерах.

— Чи можна знайти там хоч латку зеленого степу?

— Чи птахи ще звивають гнізда?

…Розлилися круті бережечки, гей, та по роздоллі, пожурились славні козаченьки, гей, та у неволі…

— Ну що твоя дума, доню, ну що ж твоя надія на свою любов велику до ката мого краю? Іди поглянь, невільнице постелі ханської, на невольничий ринок під горою Топ-кая. Уже не в Кафі, ні — в самій столиці продає хан своїх спільників — та все за дукати, та все за таляри. Нині хрестини внука мого? То чому не кличеш мене в гості, я задушила б його — і хоч половину вини своєї змила б кров’ю яничарською, бо тебе вбити не могла… Залишайся, дочко, у ката, а я піду сина шукати. Чи то іти в Туреччину, чи то іти в Румелію, а піду я на Україну, де мій Семен залишився. Та й знайду той шматочок землі, що накрився він нею. Його прокляли в мечеті, зате, може, хтось йому хрест поставить. А ти залишайся і ще наплоди ворогів-змієнят..

— Не проклинай мене, мамо. Нащо змалку так казала — татарчатком називала? Нащо, мамо!

— Хто ти і куди ідеш, жінко сива, непокрита?

— Пустіть мене, яничари, пустіть свою матір за мур Перекопський, в мене грамота від хана. Заробляла ж її тяжко, усе спродала для неї бога свого, дітей своїх і здоров’я. Мушу вмерти на тій землі, де коноплі по стелю, а льон по коліна, де мальви вище соняхів ростуть білі, голубі й червоні. .

Ой на горі слобода, а там жила удова з маленькими діточками. На тихих водах, на ясних зорях, в краю веселому.

«Ханові Кримського улусу Іслам-Гіреєві. Просили ви нас допомогти вам велику справу почати. Нічого вирішити сам не можу, з цим треба чекати аж до сейму. Але чи гоже вашій милості, підданому султана, йти проти пана свого, та ще й мене, родовитого монарха, в таке діло вплутувати? А з цим ще повідомляємо, що упоминок більше платити не будемо, бо наш народ сам голодує після воєн.

Ян Казимір»

«Невірний рабе великого султана, царя світу, перед яким ти порох і тлін! За намовою самого Ібліса ти насмілився чинити змову проти свого повелителя. Велю тобі явитися до Високого Порога і уступити місце своєму братові — вірному слузі падишаха, який через твої обмови десять років невинно карається на Родосі.

Магомет IV»

«Милостивий кримський царю! Війська твоєї царської милості, повертаючись з України, заподіяли нам великих і нестерпних кривд, і козацтво тобі більше не вірить. Що ж до Москви, з якою ми вступили в дружбу, то це бажання війська мого і моє. Православна Русь не зрадить нас…

Богдан Хмельницький»

Чому ти невеселий, мій хане, в день обрізання нашого сина твого спадкоємця? Він уже спить… Дуже міцно спить. А ти випий за його спокійний сон. І за мене — третю, але першу ханим твою. І за свій спокій випий… Правда, доброго вина я тобі наварила? …і за кров, яку ти розлив дарма по світу, і за зраду чужих і своїх, і за те, що свій розум, який дав тобі бог для добрих діл, продав дияволові підступності, і за…

Ти відбирав у мене престол, а відібрав моє місце в Ескі — юртській усипальні — місце Четвертого Мухаммеда, якому судилося вмирати своєю смертю, — сказав на гробі Іслам-Гірея старець хан, вірний слуга малолітнього султана.

— На румовищах світу ти була трояндою і зів’яла. О вічний боже, прийми її у квітник раю… — ридав пастух Ахмет над свіжою могилою, винесеною за огорожу бахчисарайського палацу.

Львів — Бахчисарай

1965 — 1967 рр

[1] Мусульманське літочислення, яке починається з 622 року — дати переселення Магомета з Мекки в Медину. За нашим літочисленням — 1640 рік.
[2] Гребне турецьке судно.
[3] Турецький співець, оповідач.
[4] Татарський полководець із роду Гіреїв, який 1624 року вигнав турецьких васалів із Кафи. Був розбитий турками і татарськими беями в 1629 році.
[5] Рахівники, що відраховували данину для султана.
[6] Священний вислів пророка Магомета.
[7] Грецькі вчителі.
[8] Турецькі повстанці проти султанів.
[9] Сербські повстанці.
[10] Грецькі повстанці
[11] Монах, який заснував орден дервішів-бекташів.
[12] Дервішський монастир.
[13] Священна війна проти християн.
[14] Сивобородий, шанована людина
[15] Висока Порта, Високий Поріг султанський уряд Туреччини
[16] Мусульманська секта, визнана в Ірані й Іраку. В Туреччині сунніти.
[17] Вчений богослов, який знає коран напам’ять.
[18] Підвищення вздовж стіни для спання.
[19] Жіноче покривало поверх плаття в туркень.
[20] В перекладі з татарського вершина гори
[21] Заклик до молитви.
[22] Молитва.
[23] Мусульманські проповідники.
[24] Послушник.
[25] Перекоп, у перекладі з татарської — двері фортеці.
[26] Від Дніпра до Сиваша.
[27] Решітки на вікнах у гаремах і на галереях у мечетях, де моляться жінки.
[28] Глава дервішського монастиря.
[29] Будинок для божевільних (татар.)
[30] Гяури, погордлива назва християн.
[31] Заслона на обличчях у мусульманок.
[32] Проклятий гяур.
[33] Добрий вечір (татар.)
[34] Воїни важкоозброєної турецької кавалерії
[35] Верховна рада при султанові чи ханові
[36] Яничарський полковник.
[37] Султан Мурада І, який сидів на престолі у XIV ст., створив військо «йені-чері» (нове військо) з вихованих у спеціальних закладах християнських хлопчиків.
[38] Ворота султанського палацу, перед якими виставляли голови страчених достойників.
[39] Верховні судді обох бейлербейств — Анатолії і Румелії
[40] Мати султана.
[41] Начальник яничарської казарми.
[42] Центральний критий ринок у Стамбулі.
[43] Жаровня
[44] Школа.
[45] Феодали, яким за відбування військової служби надавалися в умовне володіння земельні маєтки (зеамети й тімари)
[46] Великий боже (араб.)
[47] Степові татари називають гірських татами (віровідступниками).
[48] Молодший брат хана, воєнний міністр
[49] Теперішній Сімферополь.
[50] Тростинкове перо.
[51] Ліричні вірші.
[52] Полонини і поляни.
[53] Ханські стрільці, татарські яничари.
[54] Гетьман Грицько Чорний розгромив татар під Бурштином у 1629 році.
[55] Килимок, на якому розкладають їжу
[56] Циган (татар.)
[57] Крамовий пояс
[58] Посланець.
[59] Іподром.
[60] Квартал Стамбула.
[61] Чоловіча половина турецького дому, султанського палацу
[62] Міністр фінансів
[63] Шеф субашів — охоронців громадського порядку в османській Туреччині.
[64] Яничарський полк.
[65] Богослови-правознавці, під владою яких були школа, право, судочинство.
[66] Ми зустрінемося в країні золотого яблука! (тур.)
[67] Гробовець.
[68] Цвинтарний сторож.
[69] Перша сура корана.
[70] Суп із баранини.
[71] Хороший юнак, великий бакшиш.
[72] Яничарський корпус.
[73] Яничарська рушниця.
[74] Ручна гарматка — зброя яничар.
[75] Корпус яничар ділився на три з’єднання — булуки. Стамбульський булук складався з 60 орт.
[76] У перекладі з турецької — іноземні юнаки. Яничари-школярі.
[77] Полководець. Так називали яничара-агу
[78] Наглядач за поведінкою яничарів у бою Чаушлари їздили на фарбованих конях, щоб виділятися серед воїнів
[79] Постійний вступ до сур корана, до проповідей.
[80] Відаючий годинниками при мечетях
[81] За мусульманською демонологією мерці перетворюються на вурдалаків.
[82] Балкон, галерея
[83] Сільський староста
[84] Напівлюдина, напівчорт (татар. демонологія).
[85] Мекіри, оджу — злі джини, що перетворюються на собак, цапків.
[86] Доброго ранку! (татар.)
[87] Спасибі, брате (татар.)
[88] Твердий овечий сир.
[89] Так ногайці називали степи між Дніпром і Доном.
[90] Чорна вода (татар.)
[91] Старий Крим — перша столиця Татарського ханства.
[92] Театр, що має спільні риси з вертепом чи російським «Петрушкою».
[93] Цукор (тур.)
[94] Віно для султанських жінок.
[95] Сторожа воріт султанського палацу
[96] Вислів Селіма Грізного (1512 — 1520): «Панувати — це суворо карати»
[97] Грецькі священики.
[98] Мусульманське право.
[99] В перекладі з татарської — річка.
[100] Ханська грамота.
[101] Татарський збирач податків (у перекладі: той, що давить за горло).
[102] Земельний податок з немусульманського населення і подушне.
[103] Міра сипучих тіл, восьмина.
[104] Стійло для овець.
[105] Дитяча гра в кості.
[106] Найвищий шпиль Чатирдагу.
[107] Покровитель подорожніх і пастухів.
[108] Бабуся.
[109] Злий демон, сатана.
[110] Місцеперебування отамана чабанів.
[111] Світає (татар.)
[112] Джаханнам — пекло.
[113] Зірка (татар.)
[114] Надмогильний пам’ятник.
[115] Ватажки повстань проти османського уряду на початку XVII ст.
[116] Вихователь ханича.
[117] Тонкий прозорий крам.
[118] Канцелярія великого вождя.
[119] Мусульманський осінній місяць посту.
[120] Барабанщик, вуличний сторож.
[121] Державна печатка.
[122] Риторичне мистецтво.
[123] Страви з баранячого м’яса.
[124] Носильники.
[125] Мисочка з кокосового горіха.
[126] Турецькі поети-сатирики початку XVII ст.
[127] Церемоніймейстер.
[128] Султанське торжище.
[129] Адмірал флоту.
[130] Турецька міра грошей (100 тисяч акче).
[131] Начальник придворних зброєносців.
[132] Рідний брате (татар.)
[133] Чоловічий шовковий пояс.
[134] Встань! Живи! (татар.)
[135] Кріт, належав Венеції.
[136] Договірна грамота.
[137] Досить! (тур.)
[138] День молитов за померлі душі.
[139] Паляниця на курдючному салі.
[140] Наложниця
[141] Весілля.
[142] Ой, ой мамо! (татар.)
[143] Турецький шовковий крам.
[144] Інструмент, схожий на гітару
[145] Сторож базару
[146] Хто хотів звернутися до султана на вулиці, тримав засвічений факел над головою.
[147] Гарнізонні яничари.
[148] Молитва при заході сонця.
[149] Мій синочку, молоденька половинко (татар.)
[150] Ханська мечеть.
[151] Вірменська вулиця в Бахчисараї.
[152] Ханський придворний, який вводить послів.
[153] Заложник (татар.)
[154] Французький посол у Польщі за часів Хмельниччині.
[155] Брехня (татар.)
[156] Батько (татар.)
[157] Ніжна моя! (татар.)
[158] Султанський товариш по чарці, який мав право заходити до султана в неприйомні дні.
[159] Панегіричний вірш.
[160] Розваги, безділля.
[161] В перекладі — ловчі, псарі (яничарська орта, з якою султан ходив на полювання).
[162] Посланець-скороход.
[163] Турецький поет першої половини XVII ст.
[164] Смерть (тур.)
[165] Помилуй (тур.)
[166] Султанський син.
[167] Система, за якою набирали іноземних хлопчиків у яничари
[168] Чужинець (тур.)
[169] Кімната катів.
[170] Рибальський дім.
[171] Архангел смерті.
[172] Оце так! (татар.)
[173] Гаразд (татар.)
[174] Повчання (татар )
[175] Плазун! (пол.)
[176] Провідники (пол.)
[177] Ніби другий король (латин.)
[178] Лінивець.
[179] Кінець Польщі (пол.)
[180] Що пан каже? (пол.)